Маломобільні групи населення – хто це?

Кожен із нас у певний період життя може опинитися в ситуації обмеженої мобільності, а загалом до маломобільних груп в Україні належить від 30% до 50% населення. До цієї категорії відносять людей, яким складно самостійно пересуватися, орієнтуватися в просторі, отримувати інформацію чи користуватися різними послугами.

Це поняття є досить широким і охоплює людей похилого віку, осіб із тимчасовими проблемами зі здоров’ям, викликаними хворобами або травмами, вагітних жінок, дітей віком до семи років, а також людей із нестандартними фізичними параметрами.

Важливо розрізняти поняття «маломобільні групи» та «люди з інвалідністю» — це не одне й те саме, хоча їх часто помилково вважають синонімами. Обмеження функціональності можуть бути зумовлені як індивідуальними фізичними особливостями (як-от інвалідність чи літній вік), так і тимчасовими станами, наприклад, стресом, вагітністю чи травмою.
 

Часто причиною маломобільності стає не сама людина, а недосконалість архітектурного середовища. Невдало сконструйовані простори, як-от високі стійки реєстрації або відсутність ліфтів і пандусів у будинках, буквально створюють бар'єри, які заважають людям вести повноцінне життя.

Важливим на шляху до створення безбар’єрного простору в Україні є облаштування об'єктів фізичного оточення та навколишнього середовища за принципами універсального дизайну, який враховує потреби всіх груп у суспільстві, в тому числі маломобільних.

Безбар'єрність — це спільна справа, де кожен крок має значення. Почніть з уваги до потреб інших, підтримуйте інклюзивні зміни та будьте тими, хто руйнує бар'єри у своєму оточенні. Пам’ятайте: зручний світ для інших — це зручний світ для кожного з нас!