Сказ: симптоми, профілактика та правила безпеки

Сказ – гостра особливо небезпечна вірусна інфекційна хвороба, що, без проведення щеплення, призводить до смерті. Джерелом інфекції є теплокровні тварини, які заражаються від інших тварин. Вірус сказу вражає тварину – вона втрачає природні інстинкти, стає агресивною й нападає на тварин і людей.
 

Інфікування вірусом відбувається під час контакту з хворою твариною при ослизненні шкіри людини або укусах. Через пошкоджену шкіру вірус потрапляє в кров людини, потім – у нервові сплетіння, накопичується та вражає центральну нервову систему. Розвиток інфекційного процесу відбувається в залежності від місця укусу. Інкубаційний період може тривати від 1 місяця до 1 року.
 

Профілактика сказу дуже важлива. Для цього потрібно: 

Регулярно вакцинувати свійських тварин від сказу.

Не торкатися диких чи безпритульних тварин, не підгодовувати їх.

Стерегтися безпритульних та диких тварин, які не бояться самі до вас підходити.

Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними.

Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціалістів ветеринарної медицини для проведення спостереження протягом 10 днів.

У разі укусу домашньою твариною, з’ясовувати ім’я її господаря та адресу. Це допоможе встановити за твариною ветеринарний нагляд та уникнути щеплень.
 

Як і коли варто робити вакцинацію своїм домашнім улюбленцям

Вакцинація тварин від сказу є не лише вимогою законодавства, а й ефективним засобом запобігання захворюванню у людей.

В Україні щеплення від сказу для собак, котів і сільськогосподарських тварин є обов'язковим. Найбільш поширена схема:

перша доза - у 3 місяці;

повторна - через рік;

подальша ревакцинація - щороку або кожні 2–3 роки.

Важливо пам’ятати: навіть якщо ваш кіт чи пес живе виключно в квартирі, контакт із зовнішнім середовищем (вигул, візити на дачу, спілкування з іншими тваринами) створює потенційний ризик інфікування. Тому щеплення - це не лише турбота про улюбленця, а й відповідальність за безпеку людей довкола.
 

Коли потрібна вакцинація від сказу для людей

Існує два основних типи щеплення: профілактичне (попереджувальне) та постконтактне (екстрене, після укусу). Обидва варіанти мають на меті запобігти розвитку смертельно небезпечної інфекції, але застосовуються в різних клінічних ситуаціях.

Профілактична вакцинація

Рекомендована особам із підвищеним ризиком контакту з потенційно інфікованими тваринами. 

До таких груп належать:

ветеринари, працівники зоозахисних служб, лісники;

мисливці, зоологи, дослідники дикої природи;

люди, які працюють із кажанами;

мандрівники, які вирушають у регіони з високою поширеністю захворювання (де відсутній доступ до вакцини або медичної допомоги).

Профілактична вакцинація проти сказу зазвичай включає три дози, введені впродовж одного місяця. У разі подальшого контакту з можливо інфікованою твариною щеплена особа потребує не повного курсу, а лише підкріплюючих доз.

Екстрена вакцинація після укусу

Застосовується у випадку потенційного зараження — після укусу, подряпин чи потрапляння слини інфікованої тварини на пошкоджену шкіру або слизові оболонки.

Рішення приймає лікар на основі оцінки ризику. Якщо ризик високий, вакцину від сказу розпочинають негайно, за схемою, яка складається з 4 або 5 ін'єкцій у різні дні (0, 3, 7, 14 і, за потреби, 28 день). Чим раніше розпочато введення препарату, тим вищі шанси на повне запобігання розвитку захворювання. Очікувати на лабораторне підтвердження зараження у тварини не потрібно — діяти слід негайно.
 

Якщо вже тварина вас вкусила чи обслинила (особливо дика чи безпритульна):
Найбільш небезпечними є будь-які укуси тварини в ділянки обличчя, шиї, пальців рук, кисті. У слині тварин вірус сказу з’являється за тиждень і навіть раніше до появи зовнішніх ознак захворювання, тому навіть цілком здорова на вигляд тварина при укусах може передавати збудника. Отже, якщо  вкусила чи подряпала навіть, на перший погляд, здорова тварина, потерпілому необхідно обов’язково звернутися до лікаря.

Негайно зверніться до лікаря! 

Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Пройдіть курс антирабічних щеплень, якщо лікар їх призначить.

Ні в якому  разі не припиняйте курс щеплень і не порушуйте режим поведінки під час нього.
 

Перша медична допомога після укусу 
Може статися так, що лікар знаходиться далеко і ви не можете потрапити до нього одразу. В такому випадку необхідно ретельно промити (протягом 15 хв.) поверхню рани струменем води з бажано господарським милом, який містить в собі достатній відсоток лугу, щоб завдати руйнівної дії вірусам та бактеріям, що потрапили в рану. Мильна вода усуне слину тварини та бруд. Далі слід обробити краї рани 5% настоянкою йоду. Накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися в медичний заклад. 
 

Нагадуємо, що сказ – це захворювання, що перебігає з тяжкими ураженнями нервової системи, вилікувати його неможливо і завершується летально. Попередити захворювання на сказ можливо лише завдяки імунізації.
 

Пам`ятайте! Нехтування та байдужість до проведення щеплень тварин від сказу може призвести до захворювання та згодом загибелі тварин та стати загрозою здоров’ю людей! Будьмо відповідальними! Вакцинуймо наших домашніх улюбленців!