11 квітня відзначається Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Цього дня весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули у фашистських концтаборах. Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальда. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов із його воріт із сумновідомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів людей, із них більше 11 мільйонів були знищені. На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалося близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори “Сирецький”, “Бабин Яр” і “Дарницький”.
Для України ця дата також має глибоке значення. За різними підрахунками, понад два мільйони українців були вивезені до фашистської Німеччини на примусові роботи, тисячі стали в’язнями концтаборів. Багато з них загинули, не витримавши нелюдських умов утримання. Ті, хто вижив, часто після війни стикалися з недовірою та стигматизацією вже у повоєнному суспільстві.
Сьогодні, вшановуючи пам’ять жертв фашистських концтаборів, людство згадує про небезпеку тоталітаризму, расизму, ненависті та порушення прав людини. Цей день покликаний не лише віддати шану загиблим, а й нагадати, що боротьба з ідеологіями ненависті — завдання всіх поколінь.
Вічна пам'ять усім загиблим у пекельних муках та катуваннях!