18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
82 роки тому радянська тоталітарна машина вчинила один із найжорстокіших злочинів ХХ століття — примусову депортацію кримськотатарського народу з його історичної Батьківщини. У товарних вагонах, у нелюдських умовах, понад 190 тисяч людей були насильно вивезені до Центральної Азії та Сибіру. Тисячі корінних кримчан загинули в дорозі та на спецпоселеннях від голоду, хвороб і виснаження.
Радянський режим намагався знищити ідентичність цілого народу: відібравши домівки, заборонивши мову, культуру та саму згадку про Крим. Цей цілеспрямований акт нищення визнано геноцидом.
Історія повторилася у 2014 році, коли Росія окупувала Кримський півострів. Сучасний агресор продовжує справу радянських тоталітарних попередників: через політичні судилища, обшуки, заборону Меджлісу та репресії проти незгодних. Мета кремля не змінилася — залякати та витіснити корінний народ із рідної землі.
Цього дня ми віддаємо шану пам’яті жертв насильницького виселення і вкотре нагадуємо світові правду про трагедію кримськотатарського народу
Але кримськотатарський народ — незламний. Він пережив десятиліття заслання, зберіг свою культуру, мову та повернувся додому. І сьогодні корінні кримчани стоять пліч-о-пліч у боротьбі за звільнення півострова.
Ми пам’ятаємо кожну жертву цієї трагедії. Ми знаємо ім’я злочинця. І ми точно знаємо, що справедливість буде відновлено.
Крим — це Україна. Назавжди.
